Чергове розчарування в с. Підлісний Мукарів
Чергові вибори... Новий голова... Люди, голосуючи, сподівалися на підтримку, на спільну роботу. Але пройшло 2 роки - і знову розчарування. Ми, жителі села Підлісний Мукарів, хочемо вилити свій гнів на весь район. Напевне, такого дерибану, як у нашому селі, немає по всій Україні.
Справа в тому, що в 2000 році людям, які працювали в соціальній сфері, надали землю - по 0,70 га для ведення сільськогосподарських робіт. Всі люди, які отримали цей шматочок землі, мирно обробляють його. Коли надавалася земля, всіх повідомили, що можуть користуватися нею до кінця життя. В 2008 році взнали, що цю землю можна приватизовувати та залишити в спадок дітям. Це все, що заробив сільський вчитель та медик.
Звернулися до сільської ради. Секретар сільської ради Романишина Леся Михайлівна зібрала заяви на приватизацію землі і ксерокопії паспортів сказала чекати. Пройшов рік. Чекаємо... Пройшов другий. Чекаємо... Багато повмирали з надією.. Так збирали документи 8 років. Кожного разу чули фразу від секретаря: «Виготовлення документів на стадії завершення».
Віримо, чекаємо... Але цього року люди дізналися, шо на їх землі вже виготовлені документи іншими особами. На чолі голови сільської ради Колісник Майї Тадаеушівни, яка працювала у той період, та секретаря Романишиної Лесі Михайлівни документи оформили зовсім сторонні люди, які не працювали та не приписані в селі. Очолює цей список сьогодні діючий староста села Кремінський Володимир Антонович зі своєю дружиною, його родичі Куц Мирослава, яка навчалася тоді у 8 класі, Щіпановський Микола з дружиною, наш секретар сільської ради Романишина Л.М. з далекою родичкою та їх близькі друзі. Всього 14 чоловік. До речі, ці люди, завдячуючи секретарю, змогли захопити ще багато земель.
Запитання: що за подарунок? Адже вільні землі є. Чому потрібно виготовляти документи на землях, які обробляються? З цими дарувальниками зустрітися не можемо. Вони ховаються від людей. Лише один староста зізнався про виготовлений акт та заявив, що відмовлятися від нього не буде. Але у людей, які сподівалися на підтримку та розуміння, до нього є ще ряд запитань. Володимир Антонович дав неправдиву інформацію у газету «Дунаєвецький вісник» у тому, що встановлена огорожа біля Будинку культури, яку надало ТОВ Кернел ще у 2014 році за 20 тисяч гривень. На жаль, огорожа не встановлена посьогодні, а зберігається у його родичів на подвір’ї. Складається враження, що огорожа чекає виборів, щоб зникнути взагалі.
Чи ми чогось не зрозуміли? Тому й адресуємо останній крик в газету з надією, що нас хтось почує та допоможе навести лад. Інформація достовірна. З надією на встановлення справедливості – жителі села Підлісний Мукарів (всього 36 підписів).
Справа в тому, що в 2000 році людям, які працювали в соціальній сфері, надали землю - по 0,70 га для ведення сільськогосподарських робіт. Всі люди, які отримали цей шматочок землі, мирно обробляють його. Коли надавалася земля, всіх повідомили, що можуть користуватися нею до кінця життя. В 2008 році взнали, що цю землю можна приватизовувати та залишити в спадок дітям. Це все, що заробив сільський вчитель та медик.
Звернулися до сільської ради. Секретар сільської ради Романишина Леся Михайлівна зібрала заяви на приватизацію землі і ксерокопії паспортів сказала чекати. Пройшов рік. Чекаємо... Пройшов другий. Чекаємо... Багато повмирали з надією.. Так збирали документи 8 років. Кожного разу чули фразу від секретаря: «Виготовлення документів на стадії завершення».
Віримо, чекаємо... Але цього року люди дізналися, шо на їх землі вже виготовлені документи іншими особами. На чолі голови сільської ради Колісник Майї Тадаеушівни, яка працювала у той період, та секретаря Романишиної Лесі Михайлівни документи оформили зовсім сторонні люди, які не працювали та не приписані в селі. Очолює цей список сьогодні діючий староста села Кремінський Володимир Антонович зі своєю дружиною, його родичі Куц Мирослава, яка навчалася тоді у 8 класі, Щіпановський Микола з дружиною, наш секретар сільської ради Романишина Л.М. з далекою родичкою та їх близькі друзі. Всього 14 чоловік. До речі, ці люди, завдячуючи секретарю, змогли захопити ще багато земель.
Запитання: що за подарунок? Адже вільні землі є. Чому потрібно виготовляти документи на землях, які обробляються? З цими дарувальниками зустрітися не можемо. Вони ховаються від людей. Лише один староста зізнався про виготовлений акт та заявив, що відмовлятися від нього не буде. Але у людей, які сподівалися на підтримку та розуміння, до нього є ще ряд запитань. Володимир Антонович дав неправдиву інформацію у газету «Дунаєвецький вісник» у тому, що встановлена огорожа біля Будинку культури, яку надало ТОВ Кернел ще у 2014 році за 20 тисяч гривень. На жаль, огорожа не встановлена посьогодні, а зберігається у його родичів на подвір’ї. Складається враження, що огорожа чекає виборів, щоб зникнути взагалі.
Чи ми чогось не зрозуміли? Тому й адресуємо останній крик в газету з надією, що нас хтось почує та допоможе навести лад. Інформація достовірна. З надією на встановлення справедливості – жителі села Підлісний Мукарів (всього 36 підписів).
Дунаєвецький вісник
Комментарии
Отправить комментарий